Rod N(і,е)cewicz

    91. Деякі висновки .     на сторінку    ______           Історія життя роду литовських бояр-шляхти Нецевичів в Русь-Литві та на Правобережній і Лівобережній Україні-Русі протягом пів тисячоліття поспіль дає можливість реально відстежити наскільки іноді можуть бути непередбачуваними процеси інкорпорації роду у середовище (нового) етносу, який при цьому ще й саме формується.            Тому суттєве спрощення перебігу цих процесів для України-Русі, яке мало місце в працях істориків Російської Імперії, особливо факт повного нехтування ними періодом розквіту великого князівства Литовського, саме за якого на території України-Русі оселилася багаточ lolисельна спільнота русь-литовської шляхти, безумовно потребує суттєвої корекції зроблених цими істориками висновків.            Окрім самих русів, корінних мешканців, пращурами яких постали готи та сармати, за чотири сторіччя ...

90. Деякі додаткові свідчення .   на сторінку   ______          Протягом 17 – 18 ст. згадують ще декілька осіб з прізвищем Нецевич, але будь-яких спогадів про гербові братерства, до яких вони належали, в документах не залишилося, а інколи навіть не вдається взагалі ідентифікувати цих осіб. Так наприклад невідомо, бо в судових документах не було наведено імен, який конкретно Нецевич, та з якої лінії роду, став чоловіком дочки Жигмонта Поступальского та Анни Ольжеровської,  із села Верби, Новоградволинського повіту, у 1690 році [178].          Та навіть взагалі відсутня можливість чітко ідентифікувати особу члена однієї із гілок саме цього роду, яка перебралася мешкати на пустельні землі Лівобережної України ше наприкінці 17 ст., мабуть одразу по тому, як ці землі Речі Посполитої було дозволено королем заселяти на умовах «слободи». Такий собі Самуель Нецевич , на прозвисько (придомок) “Szolowski”, був якраз зазначений ск...

89. Село Литва. Волинь .   на сторінку    ______           Вже згадані в цій розвідці «пописи» 1528 та 1567 років лише фіксували особові зобов’язання шляхти великого князівства Литовського перед його військом. При цьому гербова шляхта була переважно визначена в цих «пописах» вже своїми постійними (та незмінними на усе подальше існування їхнього родів) прізвищами. Загальна чисельність шляхти, яка була зобов’язана виступати в рядах війська цього князівства особову, або мусила обов’язково виставляти замість себе відповідну заміну, становила в означені часи близько 10 тис. осіб. Існування в цієї шляхти, одночасно з цим, певної кількості селянських «потуг», конче необхідних їй для виконання згаданих військових зобов’язань, свідчило про наявність у тому князівстві ще й великої кількості спадщинних селян (так званих «отчічів»).             При наявності навіть тільки 8 «потуг» в кожного з тих військовозобов’язаних шляхт...

88. Село Шмирки та окресні населені пункти .     на сторінку    ______            Мабуть ще один осередок членів розглядаємого роду, знову з таким самим «модифікованим» прізвищем Ніцевичі, започаткувався тоді з маєтку Конрада-Йосифа-Констянтина, який знаходиться в нинішній Україні у Волочівському районі, Хмельницької області. Відбулося таке в селі Чернява (Czarniawa), яке входило до ключа Купельського. У 1788 році це село вже мало 50 «димів», кількість яких поступово зростала та наприкінці 19 століття досягла позначки 92, при 736 мешканцях. Кожен «двір» мав там тоді близько 5 га присадибної, та ще по 9 га землі «в полі». В книзі «Реабілітовані історією», складеній по Хмельницькій області, де використовується саме таке прізвище розглядаємого роду, сповіщається, що у селі Чернява, при проведенні так званої колективізації, місцевий її мешканець, одноосібник Ніцевич Юхим Іванович , 1873 року народження, був спочатку заарештований, 20.ХІ.1932...

87. Слобода Майдан Вербецький. Закінчення . на сторінку      ______            Трьома доньками Кароля Стефановича були Тофіля, Марія та Ядвіга. Тофіля Карлівна, яка народилася в березні 1930 р., мала довгий та щасливий шлюб із Янеком Дубиневичем, старшим від неї на 6 років. Вони народили та виростили двох доньок. Старша з них, Анатолія, яка народилася 17.І.1954 р., перебуває в шлюбі із Миколаєм Бірюковим. У них є син. Молодша, Олена, також заміжня і мешкає в одному місті з сестрою. Тільки родина їхніх батьків залишилася зараз мешкати вже в слободі Майдан Вербецький, де ці старі люди, у віці 80 та 86 років, вели ще цілком успішне натуральне господарство, тримаючи навіть корову. Молодша із трьох сестер, Ядвіга Карлівна, яка народилася у 1944 р., була одружена та має сина і доньку. Про долю ж Марії Карлівні старшій із сестер нічого невідомо.              Регіна Стефанівна Ницевич, 1902 р. народження, побралася...

86. Слобода Майдан Вербецький. Початок .   на сторінку     ______            Село Черешеньки та слободу Майдан Вербецький відділяє досить незначна відстань – усього тільки 15 км ліса. Тому слід вважати цілком закономірним постійне спілкування поміж двома багатими поміщиками, володарями маєтку в тому селі, та мешканцями означеної слободи, чисельними чиншовими шляхтичами. Бо усі вони мали одне й те саме прізвище Нецевичі (Нечевичі), поставали членами третьої лінії роду і були родичами поміж собою, хоч з кожним наступним поколінням все більш віддаленими. Родинні зв’язки в ті часи важили дуже багато і спілкування не дуже заможньої шляхти зі своїми найближчими, тим більше багатими, сусідами-родичами взагалі тоді ніколи не переривалося.              Визначитися впродовж 18 та 19 ст. із самою кількістю родин тих шляхтичів Нецевичів, які (поступово) населяли слободу Майдан Вербецький, Войтовської волості, Летичівсь...

85. Окреме відгалуження третьої лінії роду. Поділля .    на сторінку    ______           Коли настав час останнього (?) масового заселення великої території до того багато років пустельних земель Правобережної України-Русі – наприкінці 17 ст., починаючи цей відлік часу з моменту отримання королівського дозволу на таке у 1684 році, та на самому початку 18 ст. – місця свого постійного, декілька століть поспіль, помешкання змінили, таким чином, члени усіх трьох ліній роду Нецевичів .            Загалом старовинну місцевість Галицько-Волинського князівства покинуло тоді стільки народу, що за останні десять років 17 ст. загальна річна кількість судових справ, які розглядав володимирський гродський суд, зменшилась принаймні у 5 – 6 разів! Це суттєво скоротило (судову) фактологічну базу, на яку до тих часів доводилося переважно спиратися при дослідженні родоводу Нецевичів. Вже із самого початку 18 ст. таке призвело у д...