88. Село Шмирки та окресні населені пункти.
в повідомлення
Мабуть ще один осередок членів розглядаємого роду, знову з таким самим «модифікованим» прізвищем Ніцевичі, започаткувався тоді з маєтку Конрада-Йосифа-Констянтина, який знаходиться в нинішній Україні у Волочівському районі, Хмельницької області. Відбулося таке в селі Чернява (Czarniawa), яке входило до ключа Купельського. У 1788 році це село вже мало 50 «димів», кількість яких поступово зростала та наприкінці 19 століття досягла позначки 92, при 736 мешканцях. Кожен «двір» мав там тоді близько 5 га присадибної, та ще по 9 га землі «в полі». В книзі «Реабілітовані історією», складеній по Хмельницькій області, де використовується саме таке прізвище розглядаємого роду, сповіщається, що у селі Чернява, при проведенні так званої колективізації, місцевий її мешканець, одноосібник Ніцевич Юхим Іванович , 1873 року народження, був спочатку заарештований, 20.ХІ.1932 р., а потім відісланий «відбувати покарання» на 3 роки до Казахстану. Про повернення цієї особи додому свідчення в його архівно-слідчій справі відсутні [376].
А в голодомор 1932 – 1933 років, також в цьому селі, від голоду, померла принаймні одна особа на прізвище Ніцевич, однак інші її визначення, тобто ім’я та по батькові, в документах, наразі, не збереглися.
В згаданій вище «Книзі пам’яті України», по Хмельницькій області, сповіщається про загибель на фронтах другої світової війни мобілізованих з того району до лав армії у січні 1944 року: Ніцевича Бориса Івановича, 1911 р. народження, українця, із с. Бубнівка, рядового, який загинув в серпні 1944 р., у віці 33 років, однак місце його поховання там не наведено, Ніцевича Броніслава Антоновича, 1894 р. народження, поляка, із с. Зелене, рядового, який загинув 1.YІІІ.1944 р., у віці 50 років, та похований в м. Жешув, Польща, Ніцевича Михайла Софроновича , 1897 р. народження, українця, із с. Чернява, рядового, який помер від ран 22.YІІ.1944 р., у віці 47 років, та похований в м. Золочів, Львівської області.
Але мабуть найбільший осередок осіб на («модифіковане») прізвище Ніцевичі мешкав в Волочиському районі у с. Кущівка, куди з фронтів не повернулися: Петро Софронович, 1907 р. народження, українець, рядовий, який помер у полоні в травні 1944 р., у віці 37 років, Василь Никифорович , 1908 р. народження, українець, рядовий, який помер від ран 23.YІІ.1944 р., у віці 36 років, та похований в с. Струсів, Тереблянського району, Тернопільської області, Василь Наумович , 1910 р. народження, українець, рядовий, який загинув у вересні 1944 р., в віці 34 років, Григорій Наумович, 1919 р. народження, українець, рядовий, який загинув у червні 1944 р., в віці 25 років. Де поховані рідні брати Василь та Григорій – невідомо.
Крім того, із с. Кущівка також походив: Ніцевич Олександр Дем’янович, 1910 р. народження, українець, рядовий, мобілізований до лав армії ще у 1941 р. Він попав у полон, де внаслідок якоїсь хвороби чи повного виснаження, мабудь не маючи вже ніякої можливості працювати, потрапив до одного з 80 Шталагів Верхмату, де помер 17.YІІІ.1943 р., у віці 33 років. Однак на його останньому фото, зробленому в тому Шталагу, виявився зображеним вже взагалі глибоко виснажений старець.
Дослідження генеалогії всіх цих гілок окремого відгалуження роду на Поділлі, з яких вони походили, до часів другої, та наразі навіть й першої світової війни – справа вже майбутніх розвідок.
Однак зараз вдалося встановити, що у селі Шмирки, Купельської волості, Старокостянтинівського повіту, в молодій родині його постійних мешканців, Ницевича Кирила Филліповича, 1891 року народження, та його дружини Глікерії Філліповна, вже після першої світової війни, а саме 14.ІХ.1921 р., народився первісток, донька Василиса. Таким чином нащадки осіб, у свій час переселених в це село ще Онуфрієм-Йосифом, продовжували в ньому мешкати, народжувати дітей та процвітали. Однак особи на це прізвище були вимушені таки колись потроху з того села Шмирки розселятися, внаслідок обмеженої кількості землі біля нього.
Таким чином вони опинилися у сусідньому до Шмирок селі Чернява, Купельської волості, Старокостянтинівського повіту. Там його постійні мешканці, Ницевич Микита Іванович, 1873 року народження, та його дружина Мокрина Григорівна, 1879 року народження, спромоглися народити, вже також після першої світової війни, 26.ІХ.1921 р., доньку Ганн у. Це була дев’ята дитина, яка з’явилася в цій родині, але до згаданого часу в ній дожили тільки п’ятеро дітей. За неграмотного батька в документах про її ЗАГС’овий запис стоїть підпис ще когось з добродіїв на це фамільне прізвище, Олексія Ницевича.
В тому ж самому селі його постійні мешканці, Ницевич Іван Никифорович, 1893 року народження, та його дружина Анастасія Філіповна, 1897 року народження, народили на світ, 13.Х.1921 р., сина Григорія . Це була друга дитина означеної родини.
В іншій родині, яка також мешкала в цьому селі, Ницевича Кирила Івановича, 1884 року народження, та його дружини Єлізавети Тихонівни, 1887 року народження, з’явився на світ, 7.ІІІ.1922 р., син Василій. Це була п’ята дитина означеної родини.
Ще одним сусіднім до Шмирок було село Кржачки, Купельської волості, Старокостянтинівського повіту, де також постійно мешкало багато родин на прізвище Ницевич. Однією з них була родина Ницевича Наума Григоровича, 1869 року народження, та Олени Іванівни , 1882 року народження, в якій 4.ІY.1922 р. з’явилася на світ донька Степанида . Наразі вона виявилася у цих батьків вже аж 18 дитиною, яку вони виявились, таки чином, цілком спроможні прогодувати.
Іншу родину в цьому селі створили Ницевич Єфим Феліксович , 1878 року народження, та Мелянія Яківна, 1892 року народження, які народили собі, 10. ІY.1922 р., сина Стефана . Це була восьма дитина, яка з’явилася на світ в цій родині.
Ще в одній родині з цього самого села, Ницевич Броніслава Єфимовича, 1895 року народження, та його дружини Яги Йосифівни , 1896 року народження, з’вився на світ, 12. ІY.1922 р., син Фелікс. Батько працював в тому селі ковалем, а у його родині це була вже на той час друга дитина.
Коментарі
Дописати коментар